Тільки будь дуже сильний та відважний, щоб додержувати чинити за всім тим Законом, що наказав був тобі Мойсей, Мій раб, не відхилишся від нього ні праворуч, ні ліворуч, щоб щастило тобі в усьому, де ти будеш ходити.
Нехай книга цього Закону (Тора) не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі.
Iсус Навин 1:7
Вступ
“Постав собі дороговкази, стовпи собі порозставляй, зверни свої серце на биту дорогу, якою ти йшла, і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст! Аж доки тинятися будеш, о дочко невірна?”
Пророк Єремiя 31:21
Всяка релігійна людина, будучи християнином, іудеєм чи мусульманином претендує на духовну приналежність до Авраама, а деякі навіть на родинний стосунок з ним та його обітницю, називаючи його при цьому своїм праотцем, а себе його законним духовним нащадком. Проте, чи є людина нащадком Авраама, що власне обіцяв ЯХОВА* ЕЛОХІМ**, завдяки її приналежності до якої–небудь релігійної чи етнічної групи? Звичайно ні! Для цього варто глянути на історію життя самого Авраама і його дітей і зрозуміти, як відбувалася «Боговибраність» і які критерії для цього слугували.
За останні дві тисячі років в житті віруючих людей з’явилися низка різноманітних релігійних вчень. Одні з них ґрунтуються на переказах старців та мудреців, а інші на тлумаченні та інтерпретаціях писань різноманітними школами та вчителями закону, котрі здебільшого не розкривають правдивий зміст писання, а навпаки, додають до нього велику кількість непотрібної та суперечливої інформації щодо виконання заповідей Всевишнього. З одного боку це призводить до релігійного поневолення людини, а з другого до повного зречення та зневаги Його Закону.
Більшість віруючих християн також помиляються, розраховуючи на те, що прийнявши спасіння через кров Єшуа (Ісуса), вони автоматично виконали вcі заповіді Закону, і їм потрібно виконувати лише заповіді любові, які заповідав Елохім в Новому заповіті. Одночасно вони забувають про те, що заповіді полюбити Всевишнього і ближнього свого були дані ще в Торі і є підсумовуючими, узагальнюючими і нарешті фінальними заповідями всього Закону Всевишнього.
Мета цієї книги –показати віруючій/людині/читачеві правдивий шлях побудови вірних стосунків з Творцем та зі своїм ближнім, слідуючи за живим Словом Істини, уникаючи різноманітних популярних (поширених) релігійних вчень, думок та та традицій.
Книга містить матеріали на основі Тори (П’ятикнижжя Мойсея), Невіїм (Книги пророків) та Кетувім (історичні книги, враховуючи писання Нового заповіту, книги Псалмів та Приповістей Cоломонових) в різних виданнях, перекладах та канонах.
* ЯХОВА – Імя Творця Всесвіту на древній єврейській мові (Ancient Paleo Hebrew).
** ЕЛОХІМ (אֱלֹהִים) – Всевишній, Всесильний, Всемогутній